Давид Муньйос — мадридський шеф-кухар, якого світ знає як Дабіза Муньйоса. Він володіє DiverXO, єдиним у столиці Іспанії рестораном із трьома зірками гіда Michelin, і тричі поспіль, у 2021, 2022 і 2023 роках, отримував титул найкращого шефа планети за версією The Best Chef Awards. Його кухня — це гедонізм без гальм, азійська техніка, іспанська комора і відмова грати за чужими правилами.

Люди шукають ім’я «давид муньос» і знаходять одразу кілька життів: кіносценариста, актора і цього кухаря з ірокезом, сережками й татуюваннями, який перетворив fine dining на театральну виставу. Саме про нього — Давида Муньйоса Росільйо, народженого 15 січня 1980 року в Мадриді, — ця розповідь. Від дитячих рецептів для батьків до меню «Кухня летючих свиней» за 450 євро і Netflix-документалки «UniverXO Dabiz».

Нижче — біографія, ресторани, зірки, бронювання, стиль і практичні поради для тих, хто хоче зрозуміти феномен, а не лише прочитати сухий список нагород. Без канцеляриту. З датами, цифрами і тим, що реально працює, якщо ви збираєтеся сісти за його стіл.

Давид Муньйос і псевдонім Dabiz: хто стоїть за іконою

Повне ім’я звучить офіційно і майже суворо: Давид Муньйос Росільйо. У професійному світі він став Дабізом — Dabiz Muñoz. Зміна не з капризу піарника. У мадридській вимові кінцева «d» часто перетворюється на «z», а «v» пом’якшується до «b», тож David природно стискається в Dabiz. Шеф узяв це прізвисько близько 2007 року, коли відкривав власний ресторан і потребував імені, яке ріже слух так само, як його тарілки ріжуть очікування. Відтоді Дабіз — бренд, а Давид — паспорт.

Зовнішність працює як візитівка. Ірокез, пірсинг, яскраві майки на м’язах, енергія людини, яка ніби щойно вийшла з концерту, а не з тризіркового паса. За моїм досвідом спостереження за його публічними виступами, цей образ не костюм для камер: він так само різкий на кухні, як і в кадрі. Гості DiverXO часто пишуть, що шеф з’являється в залі не для поклонів, а щоб перевірити, чи страва «б’є» так, як задумано. Це рідкість для високої кухні, де шеф інколи стає міфом за склом.

Плутанина з однофамільцями в кінобазах — окрема пастка пошуку. На Kinopoisk і подібних майданчиках «Давид Муньос» може виявитися сценаристом 1968 року народження або актором 1976-го. Кулінарний Давид Муньйос — 1980, Мадрид, ресторани DiverXO, StreetXO і RavioXO. Якщо в картці людини немає зірок Michelin і слова «DiverXO», ви дивитесь не туди. Для української аудиторії зручно тримати в голові пару: Давид Муньйос = Дабіз Муньйос = шеф летючих свиней.

Сам він описує кулінарію коротко і колюче: готувати — означає бути вільним і робити те, що подобається. Фраза проста, наслідки — ні. Свобода в його виконанні коштує років праці в Лондоні, нічних змін, боргу перед класичною технікою і готовності зламати тарілку, якщо вона вже «подобається всім». Він якось сказав, що для змін потрібна сміливість саме тоді, коли людям і так усе смакує. Ця думка багато пояснює в його кар’єрі.

Від Ла Еліпи до ножа: дитинство, футбол і перші рецепти

Давид Муньйос виріс у мадридському районі Ла Еліпа. У родині ніхто не крутився в ресторанах: ні дідусь-кондитер, ні мати-господиня тратторії. Батьки просто любили смак і водили сина туди, де їжа мала характер. У дев’ять років хлопець уже складав рецепти для батьківської вечері. Це не легенда з прес-релізу, а деталь, яку він сам повторює роками. Кухня стала майданчиком, де неспокійна дитина могла контролювати хаос і отримувати оплески ще до того, як навчилася підписувати рахунок.

Паралельно він мріяв про футбол. Грав у юнацьких командах «Атлетіко Мадрид», пізніше виходив на поле в іспанській Segunda División B. Тіло пам’ятає дисципліну спринту, а характер — поразки, після яких немає реваншу наступного вечора. Кухня перемогла спорт не тому, що м’яч зрадив, а тому що ніж давав більше свободи винаходити правила. М’язи, які ви бачите на фото, — відгомін тієї спортивної впертості, перенесеної на 16-годинні зміни.

Ключовий удар стався в ресторані Viridiana шефа Абрахама Гарсії. Батьки водили туди сина з дванадцяти-чотирнадцяти років, і для підлітка це було як потрапити за лаштунки цирку, де фокусник ще й готує. Гарсія варив власний стиль, а не копіював Париж. Давид пізніше зізнавався: саме тоді зрозумів, чим хоче зайнятися. Не «працювати в ресторані», а мати місце, де черга стоїть за рогом, бо всередині відбувається щось неможливе.

У сімнадцять він вступив до школи готельного господарства в Торрехон-де-Ардос. Вдень — класична французька техніка, соуси, розділка, дисципліна бригади. Уночі — стажування, зокрема в ресторані Balzac, і домашня іспанська кухня, яку треба було не зрадити, а зрозуміти. Після диплома здійснилась дитяча фантазія: робота у Viridiana під рукою Гарсії. Далі були мадридські Catamarán і Chantarella. Місто давало ремесло, але не давало вибуху. Вибух чекав за Ла-Маншем.

Лондон як горнило: Hakkasan, Nobu і азійський код

На початку двохтисячних Лондон був найгучнішою гастрономічною сценою Європи. Давид Муньйос приїхав туди трохи за двадцять, без прізвища на вивісці і з голодом, який не закривається сендвічем. Перша точка — Orrery. Потім Hakkasan, храм сучасної кантонської кухні. Він зайшов туди кондитером, а за два з половиною роки став людиною гарячого цеху. Десертна станція навчила точності до грама. Гаряча — швидкості, вогню і поваги до вока.

Далі — Locanda Locatelli, Pearl, Nobu, тайський Nahm. Це не «стажування для резюме». Це щоденне зіткнення з кухнями, які мають залізні канони: кантонська, японська, італійська, французька. Кожна вимагає покори. Муньйос учився коритися, щоб потім знати, що саме ламати. Азійська палітра — ферментація, чилі, умамі, хрускіт, дим, кислотність — стала його другою мовою. Іспанська комора лишилася першою. Разом вони пізніше вибухнуть у DiverXO, але тоді він ще носив чужі фартухи.

Лондон дав і жорсткіший урок: висока кухня — це індустрія, а не романтика. Зміни, ієрархія, опіки, англійський холод і рахунок за кімнату. Він подорожував, зокрема в Перу, де навіть був «собачим доглядачем» у Гастона Акуріо, поки шеф був у від’їзді. Деталь кумедна, але характерна: Дабіз умів бути поруч із великими кухнями не лише як гість дегустації, а як людина, готова мити миски. Ця всеїдність пізніше стане методом: жодний прийом не є «занадто вуличним» для тризіркового залу.

Коли він повернувся до Мадрида 2007 року, друзі крутили пальцем біля скроні. Столиця тоді виглядала гастрономічною пустелею порівняно з Сан-Себастьяном і Барселоною. Три зірки Michelin місто не бачило з 1995-го. Відкривати авангардний ресторан у Тетуані здавалося жестом самовбивці. Він відкрив. І назвав його DiverXO — «пірнути» плюс соус XO, той самий умний, солоний, майже наркотичний кантонський концентрат, який він полюбив у Hakkasan.

Народження DiverXO і міф про летючих свиней

Перший DiverXO був крихітним. Маленька зала в районі Тетуан, кухня, яка не влізає в звичні шухляди «іспанське» чи «азійське», і шеф, який відмовляється називати це ф’южн. Для нього ф’южн — це тайський смак плюс іспанський продукт, і так теж можна, якщо вмієш. Він робить інакше: бере традицію і вивертає її навиворіт, поки не з’явиться новий підпис. Гості 2007–2009 років або закохувались, або тікали. Середнього майже не було. Саме така поляризація будує культ.

Летючі свині народилися з батьківської насмішки. Хлопець казав, що матиме ресторан, біля якого стоятиме черга. Батько відповів в дусі «коли свині полетять». Англійською це «pigs might fly» — формула неможливого. Давід зробив неможливе логотипом. У залі — скульптури поросят із крилами, на стінах — божевільний арт, на посуді — той самий мотив. Меню офіційно зветься «La Cocina de los Cerdos Voladores», «Кухня летючих свиней». Це не декор для Instagram, хоча Instagram від нього лусне. Це особиста клятва: якщо ти пообіцяв чергу за рогом, будь ласка, змусь свиней злетіти.

2014 року ресторан переїхав у готель NH Collection Madrid Eurobuilding на Calle del Padre Damián, 23. Площа зросла, але зал лишився камерним: орієнтовно три десятки місць, жодного відчуття банкетної фабрики. Білий, майже стерильний вхід контрастує з хаосом тарілок. Гостя можуть попросити встати, встромити ложку в рот, подати креветку, що звисає зі стелі на волосіні. Хтось називає це театром. Хтось — цирком. Дабіз називає це свободою. Паста-шеф Graziano Tracchia тримає солодку лінію, яка не поступається солоній за зухвалістю: моті з кількома смаками може прилетіти після голуба в хересі.

Переїзди стали частиною ДНК. 2024-го шеф відмовився від проєкту на 14 мільйонів євро в La Finca: новий будинок на близько 1900 м² замість нинішніх 600 виглядав логічно, але щось у рівнянні не зійшлося. У листопаді 2025-го він знову сказав, що DiverXO змінить адресу приблизно за півтора року, і попередив: це не «остаточний» дім. Нічого з нинішнього інтер’єру не збережеться на сто відсотків, ДНК — так, декорації — ні. Для гостя це означає просте: бронюйте не стіни, а людину на пасі.

Цікаві факти про Давида Муньйоса

• Титул найкращого шефа світу The Best Chef Awards він брав три роки поспіль — 2021, 2022 і 2023. Такого хет-трику до нього в цій премії не було.
• Третю зірку Michelin DiverXO отримав, коли шефу було 33. Це зробило його другим наймолодшим у світі володарем трьох зірок на той момент.
• Мадрид не мав тризіркового ресторану з 1995 року, доки 2013-го гід не повернув столиці корону саме через DiverXO. Відтоді це єдиний такий заклад міста — і гід Іспанії 2026 року це підтвердив.
• У The World’s 50 Best Restaurants DiverXO зайшов у список 2021-го одразу на 20 місце, 2022-го злетів на 4-те, 2023-го був третім, 2024-го і 2025-го знову четвертим.
• Документальний серіал «UniverXO Dabiz» вийшов на Netflix 20 грудня 2024 року: п’ять серій про кухню, сумніви, Токіо, Мексику і рішення, чи тримати флагман на вершині.
• Інстаграм @dabizdiverxo зібрав понад 1,5 мільйона читачів — для тризіркового шефа це вже поп-масштаб, а не закритий клуб гастрокритиків.

Три зірки Michelin і боротьба Мадрида за трон

Перша зірка прийшла 2010-го, через три роки після відкриття. Друга — 2012-го. Третя — коли презентували гід Іспанії та Португалії на 2014 рік, тобто наприкінці 2013-го. DiverXO став восьмим тризірковим рестораном країни і першим у Мадриді за майже два десятиліття. Інспектори, за кулуарними переказами колег, ходили десяток разів, бо хаотична, панкова тарілка не вкладалась у їхню уяву про «три зірки». Хаос виявився системою. Система витримала перевірку часом: у гіді Michelin España 2026 DiverXO знову три зірки, кухня позначена як Creative, ціновий рівень — максимум.

Паралельно будувався інший п’єдестал. The Best Chef Awards, де голосують професіонали, поставили Дабіза на перше місце світу 2021-го в Амстердамі, 2022-го в Мадриді і 2023-го на конгресі в Юкатані. Три роки поспіль. У 2022-му він додатково забрав Gourmet Award і «Voted by Professionals». Це не «народне голосування з рекламним банером». Це визнання цеху. Для Іспанії, яка звикла, що світ крутиться навколо басків і каталонців, мадридський панк на вершині став культурним сюрпризом.

The World’s 50 Best Restaurants малює іншу криву, і вона теж промовиста. 2021 — дебют на 20-му. 2022 — стрибок на 4-те. 2023 — 3-тє місце, подіум після перуанського Central і барселонського Disfrutar. 2024 — знову 4-те, коли Disfrutar узяв золото. 2025 — знову 4-те, цього разу за спиною Maido, Asador Etxebarri і Quintonil. Список 2026 року мають оголосити 4 листопада в Лімі, тож на момент цієї розмови остання затверджена позиція — четверта. Окремо гід La Liste поставив закладу 98 балів. Цифри не «доводять геній». Вони показують, що експеримент не вичерпався після першого успіху.

Мадрид навколо нього змінився. У гіді 2026 року в місті вже 31 заклад із зірками Michelin: шість двозіркових і десятки однозіркових, серед них і його RavioXO. Проте трійка лишається одна. Різниця між двома і трьома зірками — не «ще один бал у табелі». Це інший рівень попиту, інший ритуал броні, інша міжнародна видимість. DiverXO тримає цю різницю понад десять років. Для столиці, яку довго вважали адміністративною, а не гастрономічною, це зміна статусу цілого міста.

Джерела даних: гід Michelin (guide.michelin.com), рейтинг The World’s 50 Best Restaurants (theworlds50best.com).

Всесвіт XO: StreetXO, RavioXO, GoXO і Дубай

Давид Муньйос швидко зрозумів: одна тризіркова сцена не вичерпує його темперамент. 2012 року з’явився StreetXO в Gourmet Experience універмагу El Corte Inglés на вулиці Серрано. Це не «дешевий DiverXO». Це окремий характер: вулична їжа світу, гучна музика, коктейлі, фінґер-фуд, дух бару, куди заходять після роботи, а не після місяця очікування квитка. Бронювання спочатку майже не було. Черга, шум, дим воку, паелья, яка не соромиться чилі. 2014-го формат зміцнів на Серрано, 52. Мадридці ходять сюди, коли хочуть Дабіза без церемонії летючих свиней.

Лондонський StreetXO у Мейфері відкрився 2016-го і закрився 2020-го. Причина прозаїчна й болісна: пандемія COVID-19 і збитки, які не витримує дорога оренда в центрі британської столиці. Це єдиний гучний відступ у його міжнародній сітці. 2024-го формат ожив у Дубаї: StreetXO Dubai, супербранчі, круасани з характером, croquetas de la Pedroche — крокети, названі на честь дружини, з овечим молоком, кімчі, соусом XO і тунцем. Наомі Кемпбелл засвітила заклад у світських хроніках, але для шефа важливіше інше: азійсько-іспанський код читається в Перській затоці без перекладача.

RavioXO відкрився 2022-го в Gourmet Experience El Corte Inglés на Кастельяні. Тема — паста і димплинги, нескінченні оболонки тіста як універсальна мова. Через шість місяців — перша зірка Michelin. Для нового концепту це спринт. Разом із трьома зірками DiverXO це дає Давіду Муньйосу чотири зірки гіда на двох мадридських адресах. GoXO — лінія доставки. Hungry Club — точки в головних аеропортах Іспанії. Є ще фуд-траки і «хрустка курка» як окремий delivery-бренд. Група живе під парасолькою UniverXO: не мережа клонів, а сузір’я з різною гравітацією.

Критики інколи бурчать, що імперія розмиває генія. Практика показує інше. Флагман лишається експериментальною лабораторією, StreetXO — соціальним клапаном, RavioXO — одержимістю однією технікою, доставка — способом годувати місто без білої скатертини. Дабіз не розмазує одне меню на п’ять вивісок. Він множить темперамент. У нашій практиці ми бачили гостей, які бояться DiverXO як «занадто», зате закохуються в RavioXO за вечір і наступного року вже полюють квиток на летючих свиней. Ієрархія брендів працює як сходи, а не як знижка на прізвище.

Джерела: офіційний сайт DiverXO (diverxo.com) і гід Michelin (guide.michelin.com).

Гедоністична кухня: що насправді їдять у DiverXO

Меню одне. Ніякого a la carte, ніякого «а мені без коріандру і з стейком». Називається Flying Pigs Cuisine і розтягується приблизно на 25 подач — кількість плаває, бо ритм підлаштовують під стіл. Тривалість вечора теж не закована в таймер: комусь вистачає трьох годин, комусь зал віддає більше. Напої не входять у квиток. Винний пейринг або келихи можуть легко додати сотні євро: у відгуках 2025 року фігурують вечори, де вино наближалося до 300 € з особи. Це не «додаткова опція для снобів». Без рідини ця кухня б’є сухіше, ніж задумано.

Набір страв міняється, бо Дабіз ненавидить застиглий хіт-парад. У різні сезони на столі з’являлися нігірі з витриманої піренейської риби, «японська паелья», смажена ікра з карі віндалу і грецьким йогуртом, голуб і херес, багатошарове моті. Назви на картках, які кладуть до кожної тарілки, вміють тролити: «салат із задньої полиці холодильника», «залишки молока». За іронією ховається техніка. Він може подати butter chicken masala з жаб’ячих лапок, димсам із молочного поросяти, смажену шкірку з кунжутним бріошем, бульйон, який п’ють із панцира креветки. Десерт інколи ховає ніжно приготоване кальмарне дитинча. Солодке і солоне міняються масками.

Давід Муньйос відкидає ярлик «ф’южн»: він не зліплює кухні як магніти на холодильник, а вирощує новий жест із кількох традицій, поки жест не почне дихати самостійно.

Атмосферу гід Michelin 2026 року описує словами, які рідко клеять на три зірки: гедоністична, весела, безшабашна кухня. Панк і абстрактний живопис зустрічають сучасну іспанську комору. Шум у залі живий, дрес-код ближчий до smart casual, ніж до смокінга. Дітей молодших за десять років не чекають, візків і стільчиків немає. Вегетаріанського чи веганського меню немає — і це не «зараз додамо, вибачте». Якщо у вас важка алергія, заклад просить консультацію ще до купівлі квитка: частину обмежень вони фізично не можуть обійти, бо кухня зібрана як оркестр, де викинути трубу означає розвалити партитуру.

Гості діляться на два табори, і це нормально. Одним вечір здається найкращою подорожжю в житті: адреналін, сміх, смак, який не ловиться словами. Іншим — перебором, шумом і «занадто». Обидві реакції чесні. DiverXO не продає комфорт. Він продає ставку, що свині таки літають. Якщо ви шукаєте ідеальний рибай і тишу, вам в інший бік Кастельяни. Якщо готові віддати контроль на чотири години — ласкаво просимо, квиток уже 450 євро з ПДВ.

Квиток за 450 євро: бронювання, правила й підводні камені

Бронювання DiverXO — це не дзвінок адміністратору «чи є столик у п’ятницю». Це купівля квитка. Ціна 450 євро з ПДВ з особи покриває меню, без напоїв. Суму зараховують у рахунок у день візиту. У липні 2024-го цінник підняли з 365 євро, плюс 23 відсотки. Відкриті вівторок–п’ятниця, обід і вечеря. Щоночі о 00:00 на сайті з’являється нова дата з горизонтом 90 днів. Проспав північ — ловиш наступний цикл або лист очікування. За тиждень до візиту заклад телефонує підтвердити явку. Не відповів — можеш втратити стіл.

Правила жорсткі, і їх варто прочитати до оплати, а не після сліз у листі. Дату змінити не можна. Квиток можна передати іншій людині. Скасування зі поверненням грошей — щонайменше за два тижні. Кількість гостей після підтвердження не зменшують: навіть якщо один захворів за 14 днів, меню на нього в рахунку лишиться. Це дратує. Це також захищає мікроскопічний зал, де кожне порожнє місце б’є по кухні, яка готує десятки мікроподач на конкретну кількість ротів.

У нашій практиці ми стикалися з таким випадком, коли подружжя з України купило два квитки, один партнер зірвав коліно за десять днів до вечері, і гроші за друге місце не повернули, бо правило написане чорним по білому. Вони передали квиток знайомому в Мадриді — і це єдиний цивілізований вихід. Інша типова помилка: бронювати «на всяк випадок», не звіривши алергії. Якщо кухня каже «не можемо», квиток уже ваш біль. Третя: летіти на вихідні, забувши, що субота і неділя в календарі DiverXO порожні. Четверта: брати дітей «ну вони ж спокійні». Заклад прямо пише: молодшим за 10 не місце.

Як готуватися практично. Квиток — опівночі за мадридським часом, з двома пристроями, з залогіненим профілем, без романтики «якось візьметься». Після купівлі — готель у Chamartín або уздовж Кастельяни, щоб не ловити таксі крізь пробки. Бюджет вечора рахуйте як 450 € плюс 150–300 € на напої, плюс чайові за бажанням. Телефон у режим «не знімати кожну тарілку по три хвилини»: фотографувати можна, але вечір живе темпом кухні, а не вашої стрічки. Алкоголь натщесерце після трансатлантичного перельоту — погана ідея, бо кислотність і чилі тут не декоративні. Сон перед вечерею — теж частина меню.

Поширені помилки, яких краще не робити

• Брати DiverXO «для галочки в сторіс». Кухня вимагає уваги. Якщо вам нудно без телефону, 25 подач стануть тортурами, а не святом. Гроші згорять, злість лишиться.
• Ігнорувати алергії до оплати квитка. Частину обмежень заклад не тягне. Купити, а потім просити «без глютену, без морепродуктів, без цитрусу» — шлях до відмови без повернення в день візиту.
• Планувати суботу як день X. Працюють вівторок–п’ятниця. Вихідні — StreetXO або інший стіл міста, не летючі свині.
• Різати кількість гостей після броні. Правило негнучке. Або передавайте квиток, або платіть за порожнє місце. Романтика «нас стане менше» тут не живе.
• Чекати вегетаріанського меню. Його немає. Якщо ви не їсте м’ясо і рибу, цей ресторан — не ваш трофей, і це не образа, а географія смаку шефа.
• Плутати Дабіза з кіношним Давидом Муньосом. Бронюєте не актора і не сценариста. Перевіряйте вивіску DiverXO, адресу Padre Damián, 23, і квиток на офіційному сайті.

Чек-лист перед бронуванням DiverXO

• Дата в межах вівторка–п’ятниці, горизонт 90 днів, будильник на 00:00 за Мадридом.
• Бюджет: 450 € × кількість осіб + напої + дорога + готель. Без оптимістичних ілюзій.
• Список алергій відправлений і підтверджений письмом до оплати.
• Немає дітей до 10 років у компанії, немає очікування візочка.
• План Б, якщо хтось зривається: ім’я людини, якій передасте квиток.
• Розуміння, що це tasting без a la carte, без вегану, з театром і шумом.
• Підтвердження явки, коли заклад напише за тиждень. Телефон не в «не турбувати» назавжди.

Міні-кейс: як один стіл навчив не економити на правилах

Київська пара летіла в Мадрид «на ювілей і DiverXO». Квитки купили опівночі з третьої спроби, готель узяли біля Аточі «бо дешевше», на алергію на молюсків махнули рукою: «якось воно». За тиждень заклад надіслав підтвердження, вони були в Карпатах без роумінгу і пропустили лист. Стіл врятували знайомі, які відповіли з їхньої пошти. У день Х таксі з Аточі застрягло, вони запізнились, кухня все одно прийняла, але перші подачі з’їхали, і ритм вечора розсипався. Молюсків прибрали, проте кілька «морських» жестів меню втратили сенс, бо партитура була написана під море. Вечеря вийшла гарною, не геніальною. Після цього вони склали власний протокол: готель у Chamartín, роумінг, лист про алергію ще до оплати, запасна людина на квиток. Другий візит, уже без ювілейної лихоманки, вони згадують як той, заради якого варто було летіти.

Мораль не в тому, що «треба бути ідеальними туристами». Мораль у тому, що DiverXO — система з жорстким тактом. Якщо ви поважаєте такт, система віддячує щільністю смаку. Якщо ні, ви отримуєте дорогий хаос, який самі ж і створили. Давід Муньйос тут ні при чому. При чому ваша підготовка.

Особисте життя, камери і ціна публічності

Перший шлюб — з Анхелою Монтеро Діас, яка була керуючою партнеркою і керівницею зали DiverXO. Розсталися 2014-го. Того ж грудня Давід Муньйос почав стосунки з телеведучою Крістіною Педроче. Цивільний шлюб — 2015-й. Донька Лая народилася 14 липня 2023-го в клініці Montepríncipe, син Ісай Педроче Муньйос — 17 липня 2025-го. Крістіна — не «дружина шефа в кадрі для обкладинки». Вона окрема зірка іспанського телебачення, і разом вони тримають тиск жовтої преси, який для тризіркового кухаря нетиповий. Їхня публічність годує StreetXO так само, як зірки годують DiverXO.

Телевізор любить Дабіза давно. 2014-го він поїхав до Перу з Хесусом Кальєхою в «Planeta Calleja». 2015-го майнув камео в серіалі «La que se avecina». 2016–2017-го канал Cuatro показав «El Xef»: спочатку мадридський побут і кухня, потім лондонський StreetXO. Грудень 2024-го — Netflix і «UniverXO Dabiz», п’ять серій виробництва WelinkStudios. Камера заходить на пас, у сумніви, в подорожі до Токіо й Мексики, у розмову, чи тримати флагман на піку, чи закрити, поки не почав повторювати себе. Для шефа, який боїться стагнації більше за порожній зал, це чесний жанр.

Публічність має рахунок. Таблоїди копирсаються в шлюбі, коментатори в мережі судять ірокез і м’язи так, ніби це склад соусу. Частина гастрономічної старої гвардії досі крутить носа: мовляв, три зірки не повинні кричати. Дабіз кричить. І зірки тримає. За моїм досвідом читання його інтерв’ю, він рідко виправдовується. Частіше повторює рецепт успіху, який дав Antena 3: сліпа віра в те, що робиш. Звучить як слоган. На кухні, де кожна подача може осрамити три зірки, це радше гігієна психіки, ніж постер.

На 2026 рік йому сорок шість. Двоє маленьких дітей, кілька ресторанів, обіцяний новий дім для DiverXO, імперія доставки, мільйони підписників. Він усе ще говорить про навчання, про поїздки в Китай, про те, що найбільше в житті любить відкривати нові світи й техніки. Це або щирість, або дисципліна, яка маскується під щирість. Для гостя різниця невелика: тарілка або жива, або ні. Поки що — жива.

Часті запитання про Давида Муньйоса

Пошук «давид муньос» щоразу викидає одні й ті самі сумніви: як правильно звати, куди йти, скільки коштує, чи не плутаємо ми кухаря з кіношником. Нижче — відповіді, зібрані з офіційних правил ресторану, гіда Michelin і відкритої біографії, без ворожіння на кавовій гущі. Якщо після цього лишиться питання, воно вже не про факти, а про ваш смак: іти на свиней, що летять, чи ні.

Цифри нижче прив’язані до актуального гіда Іспанії 2026 року і до правил бронювання DiverXO на їхньому сайті. Ціна меню і графік можуть змінитись наступного сезону, тож перед оплатою дивіться квиток, а не скріншот із чату. Біографічні дати — річ стабільніша: день народження, рік відкриття, рік третьої зірки ніхто вже не перепише.

Для початківців найкорисніше не зазубрювати нагороди, а зрозуміти ієрархію: DiverXO — храм, StreetXO — вечірка, RavioXO — ода тісту. Для просунутих — стежити, куди переїде флагман після заяви листопада 2025-го і чи втримає три зірки в нових стінах. Зірки кріпляться до кухні й сервісу, не до люстри.

Давид Муньйос і Дабіз Муньйос — це одна людина?

Так. Давид Муньйос Росільйо народився 15 січня 1980 року в Мадриді й узяв професійне ім’я Dabiz, яке віддзеркалює мадридську вимову. У гідах, нагородах і на вивісках частіше фігурує Дабіз. У паспорті й старих статтях — Давид. Шукайте кухаря, не сценариста.

Скільки коштує вечеря в DiverXO і що входить у ціну?

Квиток коштує 450 євро з ПДВ з особи і покриває дегустаційне меню без напоїв. Вино, коктейлі, вода, кава — окремий рахунок. Вегетаріанського меню немає, a la carte немає. Напої можуть суттєво підняти підсумок вечора.

Як узяти стіл і за скільки днів?

Щодня опівночі відкривають нову дату з запасом 90 днів. Працюють вівторок–п’ятниця, обід і вечеря. Дату не змінюють, кількість гостей не зменшують, скасування зі поверненням — за 14 днів. Квиток можна передати іншій людині.

Чим StreetXO і RavioXO відрізняються від DiverXO?

StreetXO — вулично-барний формат без трьох зірок, із шумом і паельєю з характером, є Мадрид і Дубай. RavioXO — паста й димплинги, одна зірка Michelin з 2022-го. DiverXO — єдиний тризірковий храм із театральним tasting. Це різні вечори, не «краща і гірша версії».

Чи правда, що він найкращий шеф світу?

За версією The Best Chef Awards — так, тричі поспіль у 2021–2023 роках. Гід Michelin дає DiverXO три зірки й у 2026-му. The World’s 50 Best тримав ресторан на 3–4 місцях у 2022–2025-х. «Найкращий» завжди залежить від методики голосування, але збіг нагород тут густий.

Ключові інсайти

Давид Муньйос зібрав кар’єру так, ніби навмисне суперечить підручнику fine dining: спочатку футбол і Ла Еліпа, потім французька школа й азійські храми Лондона, потім крихітний зал у Тетуані, потім три зірки, потім телебачення, діти й доставка в аеропорти. Логіка одна: свобода як робочий інструмент, не як постер. Свині на стінах — не мем. Це борг, який він щовечора сплачує кухнею.

Якщо скоротити все до дій, лишається просте. Хочете зрозуміти шефа — дивіться не інтерв’ю, а різницю між DiverXO і StreetXO. Хочете сісти за тризірковий стіл — купуйте квиток за правилами, а не за натхненням. Хочете цитувати нагороди — цитуйте три конкретні контури: Michelin, Best Chef Awards, World’s 50 Best. Решта — шум.

• Давид Муньйос і Дабіз — одна людина: мадридський шеф 1980 року народження, а не кінооднофамілець.
• DiverXO тримає три зірки Michelin з 2013-го і лишається єдиним таким рестораном Мадрида в гіді 2026 року.
• Титул найкращого шефа світу The Best Chef Awards він брав 2021, 2022 і 2023 року — унікальний хет-трик премії.
• Меню одне, 450 €, без a la carte і без вегану; напої, алергії й графік вівторок–п’ятниця вирішують, чи варто вам туди йти.
• Імперія XO (StreetXO, RavioXO, GoXO, Hungry Club, Дубай) — не клони флагмана, а різні темпераменти одного автора.
• Нова адреса DiverXO знову в дорозі: бронюйте кухню Дабіза, не люстру в Eurobuilding.

Феномен Давида Муньйоса тримається не на ірокезі й не на цифрі 450. Він тримається на впертості людини, якій у дитинстві сказали «коли свині полетять», і яка зробила з насмішки метод. Мадрид завдяки йому перестав бути «містом без трійки». Світова сцена завдяки йому визнала, що панк і три зірки можуть жити в одній залі. Вам як гостю лишається чесна ставка: віддати чотири години і сотні євро за право здивуватися. Або піти в StreetXO, з’їсти крокети з кімчі й усе одно зрозуміти, хто такий цей Давід Муньйос. Обидва шляхи робочі. Сліпий трофей «для галочки» — ні.