Коли в кішки з’являється потомство, її поведінка часто змінюється. Навіть миролюбна тварина може стати агресивною, щойно хтось наближається до гнізда, і намагається захистити малечу. Це пов’язано з активним виробленням окситоцину та пролактину. Гормони ніби фізично прив’язують матір до кошенят і змушують її так реагувати.

Саме після зниження цього гормонального впливу кошенят уже можна відлучати. Раніше забирати малюків не варто: це може зашкодити і матері, і потомству. Про те, скільки часу має минути від народження, розповідає джерело.

Материнський інстинкт і етапи сепарації

Після пологів організм кішки зазнає значних гормональних змін. Окситоцин і пролактин створюють сильний зв’язок між матір’ю та малюками. Кішка з ніжністю опікується потомством. У цей період навіть найласкавіша тварина може шипіти, кидатися чи виганяти інших із кімнати, де лежать кошенята. Така реакція природна: спрацьовує інстинкт захисту.

Якщо в цей час забрати кошенят, кішка може впасти в тривогу: метатися, шукати їх, кликати. Вона помічає навіть зникнення одного малюка з посліду. У перші дні після пологів кішка рідко покидає гніздо і відлучається лише на кілька хвилин для власних потреб.

З часом зв’язок слабшає. Приблизно у віці чотирьох тижнів, коли в кошенят з’являються зуби, кішка починає привчати їх до самостійності. У дикій природі вона приносить до гнізда здобич, щоб навчити полювати. Домашня кішка показує, де брати їжу, як точити кігті, у що гратися і як взаємодіяти з людьми.

До двох місяців багато кішок знову проявляють інтерес до розмноження. Молоко втрачає привабливий смак, і кошенята дедалі рідше його смакують. У цей період мати може залишати гніздо на дві-три години або довше.

До трьох місяців кошенята стають дедалі незалежнішими. Кішка може відлучатися від них на 12 годин і більше. Рівень гормонів, що відповідають за материнську прихильність, значно знижується, і настає майже повна сепарація. Тоді мати й малюки готові «відпустити» одне одного.

Іноді кішка продовжує годувати вже доросле кошеня, яке залишилося з нею. Це виняток, характерний для окремих тварин. Для більшості розставання у віці трьох-чотирьох місяців не викликає негативних наслідків ні для матері, ні для кошенят. Обидві сторони готові розпочати новий етап життя. У новому домі такі малюки легше пристосовуються і не шукають маму.